Пропала електрика і я вирішив сходити в місцевий лісок в якому був колись всього раз. І заблудився там. Вийшов з яру на поле а потім не зміг знайти звідки ж я виходив. Поночі все виглядає не так як вдень. Трохи більше двох годин топав по полям і продирався крізь зарослі. Якби в цей час в місті не ввімкнули електрику, то скоріш за все я б ще досі там петляв. В ліску наткнувся на довжелезний паркан яким огродили якісь маленькі будиночки. Схоже що якась добра людина трішки вирубала дерев і тепер заробляє грошики. Заходити туди чи гукати когось не ризикнув бо злякався собак і понадіявся що скоро буду вдома. Через якийсь час стало страшно. По–перше, в лісі є кабани і по–друге, хто зна чим би закінчилася моя зустріч з тамтешньою охороною чи ще кимось. Розумнофон без SIM і без навігатора. Їжі і води немає. Дуже шкодував що немає ножа чи іншої зброї. Сірників або чогось такого теж не взяв. Також почало сильно боліти коліно і я вже було подумав що доведеться стрибати на одній нозі. По дорозі додому надибав свіже поле на місці де раніше росли дерева. Народ заробляє бабки. Шкода нещасних рослинок. Йшов парком і вперше за дуже довгий час відчув там запах хвої.