Кінець літа, дощі припинилися, хмари розвіялися, серпень місяць і нарешті температура +30 і вище. Вдень гуляє гарячий вітер а вирваний бурʼян сохне просто на очах. Листя у помідорів позакручувалося і замість того щоб гнисти помідори почали сохнути на сонці зберігаючи товсту і жорстку шкірку. Абрикоси і сливи геть не вродили. Вишень кіт наплакав. Компоту вкрай мало. На зиму не вистачить. Зате гарно родять огірки. Після дощів поліз бурʼян хоча перед цим його нібито весь випололи. На диво мало колорадських жуків.

В ставку божественна тепла вода. Сьогодні бачив там компанію з 5–ти пʼяних пацанчиків 3–є з яких мали пісюни таких розмірів що труси відтопирювалися на дещо непристойні відстані. ХЗ чи вони справді довгі, чи вони просто не дуже зменшуються в незбудженому стані.

Також вперше в житті скуштував вино „Кагор“ (написано що українське і вироготовлено в Одесі). Приємне питво. Десь після половини пляшки в шлунку виникло відчуття як від моїх невдалих настоянок — важкість, нудота і неприємний присмак чого ягідного який піднімався по стравоходу вгору до рота.