Я в самоволці. Добив мене командир який, коли ми після невеличкого медогляду, повернулися на базу підійшов з розмовою про мир, дружбу, без абід і ти ж панімаєш. Я подумав що він якийсь довбанутий і поговоривши з тамтешнім найбільш нормальним чувачком остаточно переконався в правильнсоті свого рішення і через добу зранечку, поки решта спала, так тихо як вийшло зібрав речі та маршртукою поїхав додому. На блокпостах маршрутку чомусь не перевіряли. Самих блокпостів було мало і не на всіх були люди. По дурості забравв не всі речі. Залишив там рюкзаки, каску, деякі шмотки, флягу та ще різний дрібʼязок. Всю куплену снарягу віддав брату. Також дав трохи грошей армійському знайомцю на операцію на коліні. За квітень капнуло дві з чимось тисячі і більше грошей від держави не було.

Про Красногорівку бачив одне відео з жалюгідною спробою росіян зайти туди. Втім наші теж не дуже. Вся війна з дурнуватими штурмами жменькою бронетехніки де повинні бути десятки одиниць і масовані артобстріли якась не дуже.

За моєї відстуності в місто привезли 400 солдатиків зі зброєю які пару днів ходили по хатах та вулицях і виписували повістки всим кого вдавалося перестріти.

Десь через 2 дні після того як відправили на війну загинув О. О. Був в нього непоганий на вид бронік з коміром, наплечниками і захистом паху. В учебці був веселунчиком, але після розподілу щось дуже спохмурнів. Невдовзі перед смертю на день зʼїздив додому.