«Act of War - Direct Action» непогана RTS в декораціях сучасної війни.

«Napoleon: Total War». Стилістика UI якаст поганенька, шрифти дрібні і нечіткі, з батльйону стріляє тільки перша ліні а всі інші просто стоять та навіть якщо розтягнути батальйон в одну лінію, то теж стріляюит далеко не всі. Кулі в польоті залишають по собі слід який виглядає так ніби летить стріла. Видалив коли побачив що з загону легкої піхоти, затиснутого між двома ворожими, стріляє менше половини і лише в якийсь один з двох ворожих загонів а не в обидва одночасно. Графіка хороша, але картинки з тирнету чомусь виглядають краще. На ag.ru 81%.

Спробував «Crysis». Минулі рази я не заходив далі другої пристані, роздивлявся графоній і видаляв. Нині пограв години 4. Гра, якщо не розглядати графоній, балів так на 5. Особливо прикро що можливості по руйнуванню доволі обмежені. Щиро розраховував на чесну фізику та на те що розваляти можна будь–яку будівлю, але як вивилося знищенню піддаються тільки спеціальні сарайчики; кулі безсилі пробити фанерні стіни чи листи металу. Навіть не всі дерева можна повалити. Постріли з танкової гармати ніяк не шкодять цегляним стінам (ну і сам вибух танка прописаний заздалегіть і виглядає завжди однаково). Костюм це теж обман — живучість аватара мало відрізняється від живучості простих корейських солдатиків і мої екзосклетні кулаки люті ніяк не зашкодили такновій броні. Сам аватар, як якийсь задрот що 24/7 просиджує перед екраном, бігає вкрай повільно і дуже швидко втомлюється. Боти тупі проте, якщо не бути обережним, то пристрелять на раз–два. Звук паршивенький.

Спробував «Syndicate» від Starbreeze Studios. На початку майже півгодини кінца, боти тупі. Відео проходження на Ютупі це трохи більше 4 годин. Закинув десь на 20 хвилині не витримавши навчального рівня. В грі нащось примушують часто–часто жмакати F для того щоб відкрити деякі двері. Відновлення здоровʼя це таки спрощення. Щось мені таке не подобається. Треба пошукати щось про оконосюлвання ігрульок.

«YAIBA - Ninja Gaiden Z» стильна, нудна гра з зомбі.

«Tom Clancy’s Splinter Cell: Conviction» найкраща гра серії і єдина з серії яку я пройшов.

Через два роки після встановлення нарештій пройшов «Trine». Завантажую «Trine 2».

В «Tom Clancy's Splinter Cell Chaos Theory» Фішера можуть не помічати в метрі від себе, але почують його кроки за металевими дверима в дощ. Звук в грі шикарний. Сама ж гра якась нудна і примітивна чи що. «Hitman» чи «No one lives forever» чи «Contract J.A.C.K.» цікавіші.

Пройшов «S.T.A.L.K.E.R. - Зов Припяти». В грі багато біготні туди–сюди і малувато стрілянини. Останнього разу не пройшов бо набридло вештатися великими майже порожніми полями–степами порослими очеретами і кущами якогось бурʼяну. Сюжетка коротка, побічних місій доволі багато. Кінцівка представлена у вигляді статичних картинок і закадрового голосу. Склалося враження що грошей особливо не було і робили по мінімуму. Графоній в «Чистому небі» ніби як краще чи що. Під кінець загадалася «Diablo II». Хочеться ще чогось схожого з подібною атмАсферою. Було приємно просто топати під меланхолічним небом Зони дослухаючись до тривожних звуків ночі. Як бальзам на душу.

„Rage“ — красива цяцька балів на 6 яку можна було пройти якби не ціла купа ігор в моєму списку (хоча б „S.T.A.L.K.E.R.: Call of Pripyat“) і те що стріляти в ній доволі неприємно. Наприклад, автомат що стріляє з металевим лящанням. Також у грі тупі супротивники що полюбляють як приклеєні сидіти за укриттями і відстрілюватися з–за них (кумедно спостерігати як новоприбуле „мʼясо“ біжить сідати на те ж саме місце і в тій же самій позі що і його щойно застрелений товариш). Не залишається слідів від крові, слідів від куль, трупи розчиняються в повітрі, звуковий супровід так собі, єдині обʼєкти які можна розбити чи підірвати це поодинокі деревʼяні ящики і автомобільчики бандитів в пустелі. Дратує необхідність збирати різноманітний мотлох як в Bioshock і те що для того щоб обібрати труп недостатньо просто пройти по ньому, потрібно стопʼятдесять разів жмакати кнопку E. Цікаво чому так роблять. Ледь не забув. В грі кут огляду як в „Halo“. Змінити його можна через параметр g_fov (в властивостях ярлика прописати +set g_fov 100).

Сів проходити „Max Payne 3“ який я колись закинув на одному з перших рівнів (на стадіоні). Цього разу кидаю на 7 рівні. Дуже багато кінца на движку гри. Наприклад, судячи з

на рівні 7А кінца хвилин на 20 з майже 44 хвилин проходження рівня. Деякі сцени пропустити можна, а деякі ні. Кінцо буває інтерактивним в якому потрібно керувати Пейном під час його неспішних прогулянок по рівню (симулятор ходьби). Не те щоб кінцо було поганим, але бісить і відчувається якийсь обман — мабуть ледь не половину гри мусиш дивитися мультики. Не подобаються ефекти стрільби і стрільба теж така собі. Боти тупі і запорука перемоги на багатьох рівнях це відсиджування за підходящим укриттям, але дохнув я часто, перестрілки доволі напружені і викликають відчуття азарту. Payne схожий на Брюса Уілліса. Вже після видалення гри зʼясував що є спеціальний аркадний режим без кінца.

Давно хотів пограти в „Singularity“. Сьогодні встановив. Перше враження: Call of duty з монстрами. Видалив, мабуть, через годину. Крім всього іншого стріляти просто неприємно. Відчуття від стрільби (та й від декорацій) схожі на „Rage“. Рецензія від AG.ru: https://ag.ru/games/singularity/review

В остальном же Singularity – Wolfenstein 2009 года: скучные коридоры, вялые перестрелки с туповатым AI и детские потуги сотворить напряженную атмосферу. Разве что эпоха иная, а древний амулет заменен Мобильным Временным Преобразователем. Он умеет склеивать разбитые ящики с боеприпасами и разрушенные строго по сюжету лестницы, замедлять либо обращать в пыль врагов и поднимать/метать красные бочки, то и дело навевая мысли о Half-Life 2.

„Timeshift“ (2007 року) шутерок на вечерок, середнячок який нагадує „F.E.A.R“, „Half-life 2“, „Quake IV“. Весь контроль над часо зводиться до вирішення нескладних головоломок і slow mo.

Всі мої збереження в „Might & Magic X - Legacy“ яку я так довго мучив не завантажуються. Сталося це вчора після того як пропала електрика. Ледь не плачу.

«Counter strike global offensive» — хуйня повна. Зброя звучить дуже однаково і приглушено. І вибухи гранат теж приглушені. Нащо таке робити? Ефекти стрільби — хуйня. Вкрай важко зрозуміти влучаєш в когось чи ні. Ідіотські трассери від куль нафіг не треба. Скоріш за все їх додали для оцінки кучноісті стрільби. Кругове меню покупки хуйня повна. GUI всрате і нагадує щось планшетно–мобільне. Версія 1.37.7.0.

В Ioquake3 під Linux FPS може лпускатися до 32. NVIDIA 9600GT, nouveau. Пічалька.

В «Might & Magic X: Legacy» є скрині які відкриваються лише після того як розгадаєш загадку. Одна з загадок:

History is told, forgotten and can be told again.
What is put on parchment never remains unchanged.

Always truth can be washed away and rewritten,
but the spectre of past words seldom completely fades.

Відповідь: Palimpsest. Я й слова то такого не знав.

Palimpsest is a manuscript https://en.wikipedia.org/wiki/Manuscript page, either from a scroll https://en.wikipedia.org/wiki/Scroll_%28parchment%29 or a book https://en.wikipedia.org/wiki/Book, from which the text has been scraped or washed off so that the page can be reused for another document.

https://vk.com/@xyz_gamedev-vse «Честная» игра: как разработчики обманывают игроков. Нас обманюють, ігри підлаштовують під інвалідів і вирощують казуалів.

Например, существует понятие «правило койота» (Coyote time), названное в честь Койота из мультфильмов Looney Tunes, который часто зависал над обрывом, прежде чем упасть. Дело в том, что в платформерах игроки обычно предпочитают нажимать кнопку «прыжка» в самый последний момент — чтобы прыгнуть как можно дальше. Зачастую они ошибаются и делают пару лишних шагов в бездну. Если бы всё было «по-честному», такая неосторожность привела бы игрока к падению — но практически любая игра даст ему оттолкнуться от воздуха и всё-таки совершить прыжок. Это и есть Coyote time — если в вашей игре такой уловки не будет, управление почти наверняка назовут «неотзывчивым».

А все Uncharted, начиная со второй части, тщательно следят https://vk.com/away.php?to=https%3A%2F%2Ftwitter.com%2Fkurtmargenau%2Fstatus%2F904403446966521856%3Fref_src%3Dtwsrc&cc_key= за тем, чтобы Дрейк оставался жив после забегов по рушащимся мостам и падающим в пропасть поездам. Разработчики управляют скоростью анимации: если Дрейк бежит по оптимальному маршруту, то мост будет рушиться быстро; если же он отклонится от нужного пути и будет наталкиваться на препятствия, то анимация замедлится.

Якщо вірити даному відео

(Как устроена высокая сложность в играх и зачем нужен хардкор) то в F.E.A.R висока складність робить ботів більш «розумними».

GOIM is a Jabber client with special features targeted at gamers. It is based on the eclipse rcp and will include all major jabber features in addition to displaying who in the roster is playing which game on which server and other game related features.

https://sourceforge.net/projects/goim/