Людині треба програма для компʼютерних клубів.
https://www.weblancer.net/p...ymi-klubami-1187480/
2022 рік. NVIDIA 9600GT, Intel Q9400 і просадки до 35 FPS в „Unreal tournament III“. Якщо бігати по порожній карті, то 100 і більше. В перестрілках десь 50 в середньому. Бісить неймовірно.
Тепер і в LiveJournal будуть відосики. Цікаво на чому вони заробляють.
На прошедшей неделе команда Живого Журнала начала тестирование нового редакционного формата: видео-постов — это видеоролики, в основу которых легли текстовые посты популярных блогеров ЖЖ.
https://hello-video.livejou...17/?mode=view&id=260
https://hello-video.livejou...17/?mode=view&id=606
Пропала електрика і я вирішив сходити в місцевий лісок в якому був колись всього раз. І заблудився там. Вийшов з яру на поле а потім не зміг знайти звідки ж я виходив. Поночі все виглядає не так як вдень. Трохи більше двох годин топав по полям і продирався крізь зарослі. Якби в цей час в місті не ввімкнули електрику, то скоріш за все я б ще досі там петляв. В ліску наткнувся на довжелезний паркан яким огродили якісь маленькі будиночки. Схоже що якась добра людина трішки вирубала дерев і тепер заробляє грошики. Заходити туди чи гукати когось не ризикнув бо злякався собак і понадіявся що скоро буду вдома. Через якийсь час стало страшно. По–перше, в лісі є кабани і по–друге, хто зна чим би закінчилася моя зустріч з тамтешньою охороною чи ще кимось. Розумнофон без SIM і без навігатора. Їжі і води немає. Дуже шкодував що немає ножа чи іншої зброї. Сірників або чогось такого теж не взяв. Також почало сильно боліти коліно і я вже було подумав що доведеться стрибати на одній нозі. По дорозі додому надибав свіже поле на місці де раніше росли дерева. Народ заробляє бабки. Шкода нещасних рослинок. Йшов парком і вперше за дуже довгий час відчув там запах хвої.
Спарсив http://girlwithaonetrackmind.blogspot.com/. Мені сподобалося. JavaScript мало, немає десятків класів CSS і вся стилізація ненавʼзяливо притулена до розмітки тож не довелося нічого вичищати і писати щось своє щоб воно мало читабельний вигляд. Записи розсортовані по місяцям і все написане за місяць знаходиться на одній сторінці. Також немає сраного HTTPS.
Її книжку ще досі не читав бо з перших рядків здалася якоюсь херотою. Я–то вважав що книжка це просто зібрання текстів з блогу. Перший запис 2004 року а останній 2018.
У нас сегодня были тимбилдинговые посиделки по зуму нашей интернациональной командой кекопсов. Канадцы (треть команды и тимлид), индусы (ещё треть), костариканец, израильтяне. И это какой-то пиздец, моё ощущение, что я работаю с анимированными манекенами только усилилось. На людей похожи только канадский казах и один израильтянин.
даже в неформальной обстановке все безжизненно вежливые и политкорректныё. Я не говорю о подъёбках. В обсуждении планов на праздники слово «Рождество» сказал только я, а тимлид-католик говорил «двадцать пятое и двадцать шестое». Никто не упоминает политику, никто не говорит о своих взглядах или вкусах. Шутки какие-то банальные и выхолощенные. Тимлид пообещал к следующему разу купить какую-то тимбилдинговую игру про обезвреживание бомбы, а я пошутил, что нам с Раном (израильтянином) для этого достаточно купить билет до Иерусалима. Так у всех, кроме Рана,
Потом тимлид спросил, у кого есть ещё какие-то предложения по совместным играм, так все предлагали какую-то максимально унылую хуйню типа scribble.io. Про DnD слышал только один индус. Когда я предложил охуенно тимбилдящую игру "Cards Against Humanity" тимлид сказал, что это "inappropriate".
При этом постоянные паузы в разговоре, когда все молчат по нескольку минут. Более-менее говорили только о футболе, да и то как-то без азарта, тупо озвучивая положение дел, практически без оценочных суждений.
В NPC жизни больше, чем в этих людях. Мне как-то нехорошо на душе после этого.
Я тут щойно допетрав що видива чогось знайомого і чужого, фантастичного і буденного, близького і далекого, реального та вигаданого, баченого і небаченого скоріш за все є спогадами з тих часів, коли я був геть маленьким. Проявляються вони вплетені в сни або самі будучи снами–спогадами а також наяву як раптові спогади–відчуття чогось знайомого, але якогось містичного. Вони часом перемішуються, тьмьʼніють і набувають барв, пригадуються та забуваються. Це уривки того яким колись було моє місто, що я бачив та відчував. Там де зараз будинки раніше буда галявина з дубами і берізками. На багатоярусному березі ставка з тінистими і високими деревами вже ніхто не відпочиває та не ходить туди купатися. Бо ті дерева зрубали і берег заріс якимось іншими — низькорослими і кущастими так що пройти важко. Колись на тому березі відпочивали мої батьки і збиралося ледь не півміста. Страшне осіннє, а може й весняне, поле чорне й вологе що ніби насувається на мене з пагорба це біля моєї баби яка жила на окраїні міста. Років в 9 мене вразив побляклий вже спогад про те як мати годує мене груддю на очах в дядьків.
Почитайте тему на иксбите "как найти работу программистом за 30" или послушайте последний подкаст будама. Програмирование - это не перспективно, и является "клеймом" даже для америки. Дешевле же индусов нанять.
Сьогодні зустрів угашеного якимось речовинами колишнього сусіда який років в 15 пішов швендяти по світу і згодом осів в Києві там же одружився. На його щасливі окрики не відреагував. Тепер жалкую. Варто було хоча б прийти привітатися.
Памʼятаю як він пропонував піти з ним. Було це посеред літа, надвечір. Довго вмовляв а я все вагався.
Останніми днями доволі багато мобілізували сусідів та знайомих. Забрали навіть деяких місцевих хануриків. Мабуть компенсують втрати. Сусід–пожежник показував фотографії того що було хатою а перетворилося на купку цегли від падіння ракети.
Прогресс остановится?
Все чаще в новостях можно видеть очень бахвальные и грандиозные сообщения, которые на деле оказываются или переоцененными или вовсе не существующими. Наверняка, все читали про БЕСПЛАТНЫЙ ВАЙФАЙ ОТ ИЛОНА МАСКА или НОВЫЙ АЙФОН С НОВЫМИ ОРИГИНАЛЬНЫМИ ФУНКЦИЯМИ КОТОРЫХ РАНЬШЕ НЕ СУЩЕСТВОВАЛО, ПРОРЫВ и РЕВОЛЮЦИЯ! и другие прекрасные явления современности. Но такое встречается столь часто и в столь мелочных масштабах, что мы просто не замечаем как нас обманывают даже в самых маленьких и безобидных новостях.
И знаете что в этом самое ужасное? За всеми этими фальшивками теряется настоящая жизнь, по-настоящему важные проблемы и проблемы, которые касаются вас лично. Никто не говорит о том, как очередной олигарх прямо сейчас обворовывает вас или строит очередную дачу, покупает очередную яхту.
В этой стране целая куча роскошных замков и усадеб, крутых автомобилей, дворцов, заводов, телекомпаний и пароходов. И всем этим пользуются люди, у всего этого есть владельцы. Много вы знаете таких людей лично? Много ли ваших знакомых, которые честно трудятся добиваются таких успехов. Даже навскидку, среднестатистическому жителю постсоветского пространства пришлось бы работать больше времени, чем прошло с распада СССР, чтобы заработать на все это честно. А ведь все это не где-то там в новостях среди новостей о КОЛОНИЗАЦИИ МАРСА и ПЕЧАТИ ОРГАНОВ, а прямо рядом с вами.
Можно сказать, медиа подконтрольны этой прослойке людей и в их интересах освящать мир так, чтобы никто и не подумал проверить все их имущество на нечестное происхождение, что они и делают. Когда у кого-то денег избыток, у кого-то их обязательно будет не хватать, эта обделенная часть пирога и есть наука и медицина, у которой отобрали средства в угоду всех этих яхт и замков, это все мы и наши знакомые, такие же простые люди, ведущие обычную жизнь.
Это и называется обществом спектакля, когда сущность событий не так важна, как их презентация. Это и замедляет прогресс, потому что когда у тебя уже есть все возможные человеческие блага, тебе незачем открывать возможность для остальных, двигая прогресс, ты в этом будешь просто не заинтересован, прогресс тебе ни к чему, ведь у тебя и без него все есть, ты просто живешь довольный жизнью. И чтобы твоей довольной жизни никто не мешал, нужно лишь время от времени баловать плебос всякого рода увесилением, давать им красивую упаковку под видом прорывов и прогресса.
Замість того щоб тримати зброю пацанчик тримав розумнофон і знімав на як здаються росіяни. Ще й себе не забув зняти перед смертю. Ще одна шкода розумнофонів. Також солдати стоять і лежать так що якби росіяни кинули пару гранат, то загиблих було б більше.
Поки я надумався спарсити форум DOU деякі обговорення та деяких користувачів вже встигли видалити. Тепер потрібно вносити правки в програму щоб вона не падала при HTTP status відмінному від OK.
Наприклад, разом з її автором видалили тему „Зе Мир і інший Зе Популізм. Реалії“ з 3286 коментарями.
Вирубили електрику і я остаточно переконався що помітка в файлику (saveToFile("abcd"); writeLine("log.dat", "FID13");) того що дані скопійовані з одного місця в інше це погана задумка. Файл присутній і навіть не нульового розміру, але там порожньо. Треба вираховувати контрольну суму.
Всі так носяться з цим сраним Starlink від сраного Ілона Маска ніби лише вчора вилізли з печери. Хоча, наскільки я розумію, це всього лише супутниковий Internet.