Якщо наша батарея в середньому випускає на дуже «спокійній» ділянці фронту до 50 снарядів за один «виїзд», то у відповідь ми отримуємо десь у 3-4 рази більше. І це тільки ствольні гармати, а ще ж є РСЗВ, авіація, міномети
На нашій найгарячіший ділянці фронту десь 30-50 снарядів на день виходить на батарею. Більше і снарядів нема, і важко вже технічно, бо музейна радянська техніка більше не витримує. І це ще добре, бо місяця 2 тому було і по 10 снарядів. Ворог на порядок більше випускає. Хоча останні дні вже ситуація трохи вирівнюється.
На середню відстань 20-30 км гатять гармати “Акація”, “Мста”, “Гіацинт”, Д20, Д30, а РСЗВ “Ураган”, “Торнадо-Г” і “Град” — на 30-40 км.
А тут головна наша проблема. Це не середня відстань, а максимальна. На практиці же, схоже, всі стріляють десь на 5-20 км. І вся артилерія всіх типів стоїть плюс-мінус в одному районі десь за 3-10 км до нуля. А бувало і так, що артилерія наша стояла перед танками та навіть піхотою ледь не на першій лінії. Хтось веде контрбатарейну боротьбу і йому треба перестрілювати ще на 10 км за ворожу піхоту до їхньої артилерії, хтось прострілює важливі транспортні шляхи, хтось б'є передові склади. Тож попри ніби більшу дальність дії, майже вся наша ствольна артилерія стоїть в зоні впевненої досяжності їхньої під інтенсивним вогнем. Звідси і втрати серед нових західних гармат 155 мм. Тож, на жаль, західна зброя - це не панацея та не чудо, якого достатньо трохи почекати. Поки це лише спосіб встановити хоч якийсь парітет з орками."
https://texty.org.ua/projec...ead_next&from=109335