Зранку пішов купувати «Антраль». Йдучи вздовж аптеки побачив бухарика який пʼяний плівся паралельно мені на відстані метрів 15. Кинувши погляд на нього вдруге і помітивши як з його задньої кишені випадає 200 гривень побіг їх підбирати. Підбіг, підняв, згорнув і затиснув в кулаці щоб перехожі не помітили, та почав наздоганяти алконавта. План полягав в тому щоб просто пройти повз нього і піти собі додому, але коли я вже його майже наздогнав, то почув вигуки «Мужчина! Гроші!». Озирнувшись побачив дві купки грошей не певній відстані одна від одної які я не помітив раніше коли підбирав 200 гривень. Побіг назад позбирав все що валялося на тротуарі, побіг до «мужчини» який в цей час заходив до магазину з сотовими телехфоначиками. Гроші повернув коли він вже був всередині поклавши їх на прилавок. Сказав «спасіба». Здається він навіть не до кінця зрозумів що сталося. В магаз зайшов щоб йому відксерили не то паспорт не то ідентифікаційний код. Враховуючи ті 200₴ що я забрав всього він мав при собі не то 865 не то 665 гривень. Вважаю несправедливим поверення йому грошей бо все одно, скоріш за все, пропʼє.