...Пройшли десь перші два тижні. Наступний етап навчання, пересування на техніці.
Нашому відділенню виділили два хамві, трьом іншим три м113. Ми мали навчитися керувати технікою, вивчити її, освоїти навики пересування в різних формаціях (колона, клин і тд), спішування та інше. Якщо раніше лекції проводилися в приміщеннях, то тепер ми приїжджали на техніці до полігону, і слухали все на відкритому повітрі. Основна тема, це методи пересування групи. Яка машина і де має знаходитися, де перебуває командир та як він керує колоною. Що робити під час вогневого контакту, або якщо машина підбита. Цікаве спостереження, якщо ми задавали мало питань по темі, не влаштовували дискусії, а просто слухали інструкторів, то заняття закінчувалися раніше графіка. Вони просто розказували весь матеріал, і ми чекали поки можна буде повернутися в табір. Другий цікавий факт, скаути пересувалися на не броньованих хамві, і ніколи їх не глушили. Машина з пічкою могла працювати з ранку і до після обіду. Палива у них дуже багато. В додаток до техніки, в нас було 4 браунінга та один мк19. Нас навчили встановлювати їх на машини, і... Все. Ніяких навчань по самій зброї, чомусь, не було. Нам один раз показали як її розбирати, для чистки. На цьому додаткова інформація закінчилася. Ттх зброї, тактика використання, прицільні засоби, підготовка до бою, усунення проблем - про це не розповідали. Хоча про ту ж м-16 ми отримали дуже детальну лекцію з майже усіма нюансами. Сюди ж можна додати і заняття для кулеметників на м240. Були одні стрільби з пристрілкою, і все. А ви маєте розуміти на скільки важливі навчання і стрільби саме для кулеметників. Ітак, їздити на машинах ми навчилися, час практичних занять. Ми доволі багато часу приділили поїздкам в формаціях, інструктори нас хвалили, їм подобалося що наш стрій не розвалюється, усі тримають дистанцію та слухають командирів. Нашим водіям теж було дуже весело і цікаво. А от екіпажі усіх машин, майже весь час відігравали роль меблів і просто їздили в десантному відділенні. Спішування відпрацьовували мінімально. Евакуації з умовно пошкодженої техніки не було. Тренувальних стрільб на цьому етапі теж не було (хоча один раз ми постріляли холостими). Далі нам почали розповідати про створення спостережних пунктів, маскування, тихе переміщення групи. Це були супер базові навички, доходило до стандартного "біжу крию". Ми постійно задавали питання про дрони, під час навчання. Що більшість задач які роблять скаути пішки, можна виконати за допомогою дрона. І взагалі намагалися їм розказати як працює це зараз у нас.
Їм звісно було це цікаво, але вони прихильники чисто пішої розвідки. Інколи ледь не читалося в їхніх інтонаціях "дрони для підарів". Тут же ми почали просити, аби нам дозволили запускати дрони на цих навчаннях.
Це було дуже проблемне питання, на території Німеччині для запуску коптера потрібно отримувати дозвіл, мати ліцензію пілота. Ми стикаємося з купою заборон, хоча навіть якийсь американський генерал на зустрічі пообіцяв посприяти нам. Але, наші пташки так і залишилися лежати в рюкзаках...

https://twitter.com/WT3ll