Із застарілою травмою пальця ноги поїхав в лікарню для військових. Медичноої машинки довелося чекати ледь не до другої години дня бо спершу вона відвезла першу групу з 7 рекрутів а потім повезла людей вантажити дрова і чекала поки вони це зроблять. В лікарні перед самим носом закрили двері рентгенкабінету бо через 20 хв в рентгенолога закінчувався робочий день. Завтра о 8 ранку треба бути в нього, але повезе вже не спеціальний медичний автомобіль а тутешній курсант (якого чомусь відправили з фронту проходити курс БЗВП) з власним авто. Спеціальна медична машинка повезе когось іншого в інше місто. Пішки і без супроводу не пускають а медсестра яка сьогодні була зі мною, буде відлежуватися вдома бо застудилася. Чергова їбаністіка. Не уявляю щоб було якби не пацаняик з власним автомобілем, мабуть все б розтягнулося на весь тиждень. Тут має цілодобово чергувати лікар, але лікар приходить не кожного дня і всього на декілька годин. Замість лікаря віддувається медсестра яка не має потрібних знань і не має права ставити діагноз. Та й медсестра теж приходить не щодня і не на всю добу. Замісник командира взводу, по суті як староста класу в школі, прикинувся хворим і потім, так щоб бачив взводний, займався неважкою роботою в бліндажі при цьому нагадуючи що він хворий і мусить витрушувати сажу з димаря. Переконаний що він щось знає бо решта багато і довго бігали по полю і посадці. Те що я сьогодні пропустив заняття і пропущу їх ще й завтра викликає заздрість в деяких тутешніх вилупків.