З сусідом–алкоголіком сходив на шабашку до програміста. Програміст кожному виніс по півторачці слабогазованої мінералки і рукавички. Заплатив по 500₴, після роботи пригостив чаєм та бутербродами. Оце нормальний пацан. Отак і треба.
Раніше, коли я пив лише домашнє молоко, то магазинне видавалося якоюсь водичкою з дивним запах, а нині, коли вже мало хто тримає кіз і корів, магазинне ніби й нічо так.
Для того щоб розслабитися бахнув 0,5 л пива „Тетерів хмільна вишня“ напівтемне 8% об. Розслаблення не настало. Виникло роздртатування через те що мене заносить з боку в бік.
Виявилося що товариш–пʼяничка мого брата живе на одній зі мною вулиці у якоїсь жіночки. Наскільки я розумію живе за секс. Тобто рпозплачується натурою. З його слів вчора ввечері, як він висловлюється, кинув їй палку і дві сьогодні зранку.
Ходив в відділення „Нової пошти“ по посилку з тактикульними суперякісними кросівками Trooper CROC Gen.2 (https://kama.com.ua/p/12031...c-gen-2-olivkovyy/). По відчуттям це якась найобка і неякісна копія якоїсь відомої фірми. Скоріш за все через 2 — 3 місяці протреться підошва. Видно клей в місці зʼєднання підошви та верхньої частини кросівка. Там мене привітала замучена сексапільна брюнетка. Брюнетка виявилася однокласницею мого брата яка обурилася і здивувалася що я її не знаю („Як же це. В одну ж школу ходили.“). На шляху додому зустрів нахабного бидлана який в школі постійно з мене знущався а тут впізнав, привітався ще й руку подав. Нахабний бидлан заробляє на життя тим що розвозить будматеріали. Мабуть життя–буття збило пиху і вони трохи попустилися.
Програмування на шкільному уроці в серіалі „Buffy the vampire slayer“.
// The line hangs down and to the right
Коли дивився серіал по ТБ, то завжди хотів жити як там — з такими школами, бібілотеками і каналізаціями по яких можна вільно ходити в повний зріст. Ну і ще тьолочки.
Прийшов сусід з пропозицією „трохи покопати землю за 2000 ₴“. Це „трохи“ виявилось 60 метровою канавою для паркану яку ще й доведеться засипати щебнем. Схоже що попереду чекає ще й розвантаження якихось сраних бетонних блоків і, як мені здається, ще доволі всілякої нудної і важкої роботи. Сам сусід в процесі участі не брав залишивши мене з двома найнятими пʼяницями. Він майже весь час теревенив з замовниками і лише під кінець взявся бурити ямки для стовпчиків.
Замовниками виявилися якісь зажиточні кримчани. Кримчани обурювалися високими цінами на жрачку, казали що в них там дешевше і взагалі все заїбісь були б тільки, як вони самі кажуть, рублики. Сусід метушився і лебезив перед високими гостями.
Некрасивий задротсьокого вигляду дрищ регулярно дає посмоктати свого пісюна губастенькій рудій симпатяшці.
Проходжу „Black Mesa“ у вигляді „Black Mesa Rivarez Edition“. Дух „Half-life“ відчувається слабо, але мопси–прибульці зроблені на відмінно. Особливо сподобалася сценка з групою цих потвор які на перший погляді виглядають мертвими, але насправді просто сплять і якщо підійти до них достатньо близько, то вони атакують гравця. „Half-Life: Source“ можна назвати золотою серединою.
Якийсь зек–шахрай в Telegram прислав мені картинку з якої випливає що він по номеру мого сотового дізнався моє ПІБ, адресу будинку, дату народження і два моїх облікових записи у Вконтакте.
В 2010 году, на своё 90-летие, на вопрос - почему не сбылись высказанные в 1950 году его пророчества о поселениях на Марсе, он ответил:
«Потому что люди - идиоты. Они сделали кучу глупостей: придумывали костюмы для собак, должность рекламного менеджера и штуки вроде айфона, не получив взамен ничего, кроме кислого послевкусия. А вот если бы мы развивали науку, осваивали Луну, Марс, Венеру… Кто знает, каким был бы мир тогда? Человечеству дали возможность бороздить космос, но оно хочет заниматься потреблением - пить пиво и смотреть сериалы».>В 2010 году, на своё 90-летие, на вопрос - почему не сбылись высказанные в 1950 году его пророчества о поселениях на Марсе, он ответил:
«Потому что люди - идиоты. Они сделали кучу глупостей: придумывали костюмы для собак, должность рекламного менеджера и штуки вроде айфона, не получив взамен ничего, кроме кислого послевкусия. А вот если бы мы развивали науку, осваивали Луну, Марс, Венеру… Кто знает, каким был бы мир тогда? Человечеству дали возможность бороздить космос, но оно хочет заниматься потреблением - пить пиво и смотреть сериалы».
Американский «космист» Рэй Брэдбери и его утопия http://ttolk.ru/articles/am...edberi_i_ego_utopiya
В Новом Дивном Мире преуспеют лесбиянки, проиграют - мужчины-интроверты
В будущем мире роботизации и автоматизации будут представлены два типа трудовой занятости: условно российский и западный. Российская - охрана, преодоление законов и гаражная экономика (товары плохого качества, требующего доработки и ремонта). Западная - работа, связанная с непосредственными контактами между людьми - в ней преуспеют женщины-экстраверты с бисексуальными наклонностями; больше всех проиграют угрюмые, рукастые мужчины-интроверты, прежде составлявшие основу массового общества.
С 1 июня Сингапур станет мировым полигоном Большого брата.
И все в мире увидят, каким ему быть через несколько лет.
Споры о границах приватности и правах Большого брата в постковидном мире можно заканчивать. Через несколько лет во всех развитых странах будет так, как уже с 1 июня в Сингапуре (https://www.asiaone.com/dig...schools#xtor=CS2-4):
• обязательное приложение на телефоне и/или специальный брелок, без которых закрыт вход во все людные места, за исключением маленьких магазинчиков и аптек;
• это приложение (или брелок) отслеживает и пишет в специальную базу данные о перемещениях человека и его «контактах» (всех людях, с кем человек был в пределах 2 метров не менее 30 мин – эти два параметра настраиваемые).
Собираемые данные считаются анонимными. Однако:
1. как только у кого-то появится положительный тест на COVID (скоро в Сингапуре это будет делаться прямо по дыханию), его данные перестают быть анонимными, и все люди, имевшие с ним «контакт», оповещаются об этом (ну и, понятное дело, «компетентные органы»).
2. также возможна передача собираемых данных и полиции, даже при отсутствии у человека положительного теста на COVID (подробней в расследовании Кирстена Хана (https://twitter.com/kixes/s...577685688325?s=21)).
Никто против такой системы особо не возражает, поскольку всех устраивает, что коронавируса в Сингапуре почти нет (https://pbs.twimg.com/media...t=jpg&name=900x900), и люди жертвуют приватностью, чтоб не болеть.
Общеизвестно, что в госинициативах добровольное легко становится обязательным, а временное - постоянным. Для этого даже не требуются политические решения на высоком уровне. Просто работают сила привычки, инерция и обычная осторожность.
А еще работает фактор «роста функциональности» - тенденции правительств и корпораций объединять отдельные IT системы, создавая тем самым нечто большее, чем функционал составных частей.
Никто ведь, например, не возмущается, что наши лица записываются и распознаются. А потом приходит полиция с наездом об участии в несанкционированной акции.
А сингапурская система еще круче. Совмещая данные о перемещениях с данными о контактах, она открывает такой ящик Пандоры, что о приватности уже можно будет забыть.
Зустрів колишніх сусідів–пʼяничок. Розповіли про двох тіпочків які заявилися до них додому з ножами, намагалися проникнути до замкненої хати в якій нікого крім їхнього малолітнього сина (скоріш за все вони за ним йшли і йому просто пощастило що він вчасно замкнувся) не було і ледь не зарізали пса. Позрізали всі квіти в подвірʼї. Кажуть що ходять по їхньому кутку ночами та світять ліхтариком в вікна. Мусора катаються по містечку і сидять в мусоровозці біля парку. Засідка в них така. Дивно що ніхто не вийшов і не накостиляв цим довбаним психам. Сусіди–пʼянички кажуть що навіть не здогадуються хто ж це може бути, але щось слабо віриться.
Купив брусок дорогого крем–мила „Dove“. Від дешевого (декілька брусків майже за ту ж ціну) відрізняється тим що піни набагато більше і вона нікуди не зникає доки не змиєш. Дуже зручно митися з мочалкою. Ну і, мабуть, особливість крем–мила в тому що після нього на шкірі залишається щось на кшталт плівки. Доводиться або миритися щ нею або витрачати більше чи ретельніше витиратися полотенцем.
Трохи поспілкувавшись з деякими зажиточними місцевими жителями виявив те що багато хто скаржиться на нестачу грошей та малі заробітки. Також звичним явищем є високі глухі паркани і камери відеоспостерження. Мабуть для того щоб ніхто не вкрав сраного Ford focus.