Тисячедоларовий києвлянин зробив те що давно обіцяв — прийшов в гості. І це було відразливо. Худий і згорблений він нагадував фільм „Spider“ від Девіда Кроненберга. Коли я з ним йшов і він скаржився на страшний холод в -7 градусів, в мене ще було сподівння на приємно проведений час. Гадав що пограєм в Героїв або я повчу його C# (він хоче войті в айті). Про ігрульки сказав що це марна трата часу, проте сів шпілити в „Counter-strike“ який йому явно подобається і в який залипає кожного дня. C# він так і не починав вчити, від мого наставничества відмовився. Сіли дивитися „Office space“. Це чудо взагалі незрозуміло смислу фільму, бачити себе в персонажах він відмовився. Невдовзі йому почала телефонувати мама. Спершу через те що кіт насцяв посеред кухні а потім щоб йшов додому бо скоро 9 вечора і вже темно. Чувачку 30 років. Кампот розводив тепленьким водичкою бо типу солодкий. Подивувався що я їм справжнє масло (це ж дорого) а не суррогат з „Ашана“ як це робить він, успішний пацанчик з орендованою квартирою. Його вразило те що я користуюся файловим менеджером а не Explorer. Переїзд в окрему квартиру йому не допоміг. Мусів проводити його додому бо він боявся сам йти. Незважаючи на хорошу видимість йшов з увімкненим ліхтариком. Цікаво що язиком плете доволі складно і говорить багато але якось без всякого смислу. Можна було б написати на ebanoe.it, але паліво.