poopoo
"В ІМ’Я ЛЮБОВІ": http://commons.com.ua/v-imya-lyubovi/ Цитата: Важко заперечити, що доктрина «роби те, що любиш» – це сьогоднішня неофіційна мантра, коли йдеться про працю. Проблема в тому, що вона веде не до спасіння, а до знецінення реальної праці, включно з тією працею, яку вона намагається возвеличити, і навіть важливіше – до дегуманізації переважної більшості робітників.
На перший погляд, «роби те, що любиш» – життєствердна порада, що закликає нас обдумати, яка діяльність нам найбільше до вподоби, а тоді взятися до неї та підприємливо перетворити її на засіб заробляти гроші. Але чому ми маємо шукати зиску в тому, що приносить задоволення? Хто є адресатом цієї сентенції, а хто — ні?
Зосереджуючи нашу увагу на нас самих і нашому окремішньому щасті, доктрина «роби те, що любиш» відволікає нас від умов праці інших, водночас схвалюючи наш вибір і звільняючи нас від зобов’язань стосовно тих, хто працює не зважаючи на те, чи їм подобається їхня праця, чи ні. Це таємний потиск руки між членами привілейованого прошарку і прояв світобачення, що приховує елітизм у личині благородного самовдосконалення. Згідно з цим способом мислення, праця – це не те, що люди виконують заради компенсації, а наслідок себелюбства. Якщо ж праця не окуповується, то причиною цього є недостатній запал і брак наполегливості робітника. Справжнє досягнення цієї мантри полягає в тому, що вона змушує працівників думати, що їхня праця служить їм самим, а не ринку.
